Щодо оскарження в судовому порядку рішення дисциплінарної палати КДКА Черкаської області про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за несплату щорічних внесків
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2019 року Справа № 697/2107/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання незаконними дій та неправомірними рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, в якому з урахуванням уточненого позову від 09.11.2018 просив:
- визнати незаконним, безпідставним та протиправним рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №41 від 31.07.2018 про відкриття дисциплінарної справи;
- визнати незаконним, безпідставним та протиправним дії дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області щодо порушення строків надсилання позивачу рішення КДКА №41 від 31.07.2018, що призвело до порушення права позивача на оскарження незаконного рішення до ВКДКА чи суду протягом 30 днів;
- визнати незаконним, безпідставним та протиправним рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №52 від 29.08.2018 про визнання позивача винним у скоєнні дисциплінарного проступку та про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на один рік;
- визнати незаконним, безпідставним та протиправним дії дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області щодо порушення строків надсилання позивачу рішення КДКА №52 від 29.08.2018, що призвело до порушення права позивача на оскарження незаконного рішення до ВКДКА чи суду протягом 30 днів;
- зобов'язати відповідача повністю відновити права і свободи позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області неправомірно притягнуто його до дисциплінарного проступку з порушенням порядку строків надсилання спірних рішень.
Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позов, в якому останній позовні вимоги не визнав, вказавши, що спірні рішення прийняті правомірно у відповідності з вимогами ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки у діях позивача, що полягали в несплаті внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування у 2017-2018 роках, вбачаються ознаки вчинення грубого дисциплінарного проступку.
Відповідач також вказав, що ним дотримано порядок надіслання спірних рішень позивачу.
Керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив ухвалу від 03.12.2018, із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №120 від 28.02.1994, видане Черкаською обласною кваліфікаційно дисциплінарною комісією адвокатури.
В червні 2018 року голові Кваліфікаційно дисциплінарній комісії адвокатури Черкаської області від голови Ради адвокатів Черкаської області надійшло подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_2 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на один рік.
Підставою зазначеного подання стала заборгованість позивача по сплаті внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017-2018 роки.
За результатами розгляду вищевказаного подання відповідач рішенням №41 від 31.07.2018 порушив дисциплінарну справу проти позивача.
За наслідками розгляду дисциплінарної справи позивача, відповідачем за невиконання рішення органу адвокатського самоврядування, що полягало в порушенні п. 2.1, 2.4, 2.5 «Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування», а саме в наявності заборгованості по сплаті внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017-2018 роки винесено рішення №52 від 29.08.2018, яким визнано винним позивача у вчиненні дисциплінарного проступку та притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача №41 від 31.07.2018 та №52 від 29.08.2018 позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі Закону України №5076-VI).
Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України (ст.3 Закону України №5076-VI).
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування (ч.3 ст.2 Закону України №5076-VI).
Частиною 1 ст. 54 Закону України №5076 визначено, що вищим органом адвокатського самоврядування України є з'їзд адвокатів України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 58 Закону України №5076-VI утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися за рахунок щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
Згідно ч. 7 ст. 54 Закону України №5076-VI, з'їзд адвокатів України може прийняти рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначити напрями їх використання відповідальність за несплату внесків.
При цьому, абз. 2 ч. 2 ст. 58 Закону України №5076-VI встановлює, що розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року.
Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів.
Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.
Підпункт 6 ч. 4 ст. 55 Закону України №5076-VI передбачає, що Рада адвокатів України встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо зїздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання).
Відповідно до п. 2.1 Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування затвердженого рішенням Ради адвокатів України №72 від 16.02.2013 в редакції рішення Ради адвокатів України №75 від 4-5 липня 2014 (далі Положення) сплата щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування, відповідно до рішень зїзду адвокатів України, Ради адвокатів України, актів НААУ є професійним обовязком кожного адвоката.
Приписами ч. 1 ст. 57 Закону України №5076-VI встановлено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими для виконання всіма адвокатами.
При цьому п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону України №5076-VI встановлює, що дисциплінарним проступком адвоката є невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
З викладеного слідує, що адвокати з дійсним правом на заняття адвокатською діяльністю зобовязані в обовязковому порядку сплачувати щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування в терміни визначені Положенням.
Приписами ч. 1 ст. 34 передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
З матеріалів справи вбачається, що на засіданні дисциплінарної палати КДКА Черкаської області, відповідач за результатами розгляду подання голови Ради адвокатів Черкаської області щодо несплати позивачем адвокатських внесків за 2017-2018, вирішив задовольнити подання голови Ради адвокатів Черкаської області та порушити дисциплінарну справу відносно позивача, за вказане рішення проголосували 3 члени палати.
На підставі вищевказаних подій відповідачем винесено рішення №41 від 31.07.2018, яким порушено дисциплінарну справу проти ОСОБА_1.
Суд зазначає, що відповідачем у спосіб визначений Законом України №5076-VI за наявності доказів несплати позивачем щорічних внесків з урахуванням не оспорювання позивачем факту не сплати щорічних внесків за 2017-2018 за наявності більшості голосів членів палати правомірно порушено дисциплінарну справу проти позивача.
Судом встановлено, що рішення відповідача №41 від 31.07.2018 направлено позивачу 03.08.2018, а отже у строки визначені ст. 39 Законом України №5076-VI.
З викладеного вбачається відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №41 від 31.07.2018 за порушення відповідачем строків надсилання позивачу останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що під час розгляду дисциплінарної справи щодо позивача дисциплінарна палата провела дослідження довідки про результати перевірки заперечення позивача, довідку бухгалтерії Ради адвокатів Черкаської області та дійшла висновку, про вчинення позивачем дисциплінарного проступку застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльності строком на один рік.
Судом встановлено, що згідно довідки Ради адвокатів Черкаської області за позивачем рахується заборгованість по сплаті щорічних внесків адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017-2018 роки.
Позивач в позовній заяві підтвердив не сплату щорічних внесків адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017, 2018 роки, аргументуючи не сплату незадовільним матеріальним та тим, що позивач не брав на себе обовязку сплачувати щорічні внески, оскільки відповідно до Закону України «Про адвокатуру» №2887 - ХІІ від 19.12.1992 за яким позивач отримав статус адвоката не передбачувалось сплата щорічних внесків.
Позивач вказуючи, що не брав зобовязань сплачувати щорічні внески, добровільно їх сплачував у 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роках, що підтверджує сам позивач.
Крім того, суд зазначає, що 19.11.2012 Закону України «Про адвокатуру» №2887 - ХІІ від 19.12.1992 втратив чинність на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, а отже на момент спірних правовідносин він не діяв та ним керуватись не слід.
Згідно ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобовязаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування.
Отже, з даних обставин справи вбачається, що позивачем порушено Правила адвокатської етики, оскільки останній, протягом двох років послідовно не виконував рішення органу щодо сплати щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування чим порушив п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону України №5076-VI, не надаючи при цьому жодних пояснень Раді адвокатів Черкаської області, не скориставшись своїм правом щодо звернення до Ради адвокатів Черкаської області про звільняння від сплати щорічних внесків адвокатів та самовільно вирішив не виконувати рішення органу адвокатського самоврядування.
Відповідно ч. 1 ст. 35 Закону України №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідно до п. 2.5 Положення адвокати сплачують щорічні внески до 31 березня поточного року.
Згідно п. 2.2 Положення, для адвокатів України встановлюється єдиний порядок сплати щорічних внесків - шляхом одноразового перерахування повної суми щорічного внеску у національній валюті України на банківські рахунки органів адвокатського самоврядування, оприлюднені \ спосіб, визначений п.2.12. цього Положення.
Відповідно до п. 2.16 Положення, порушення адвокатом порядку та строків сплати щорічних внесків адвокатів вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком.
Відповідно до п. 2.18 Положення, у випадку порушення адвокатом порядку сплати щорічних внесків, а також /чи прострочення встановлених ним Положенням строків їх сплати понад три місяці, до нього за поданням Ради адвокатів України або ради адвокатів регіону застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
Частиною 2 ст. 31 Закону України №5076-VI передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
- повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
- порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
- систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Встановленні в ході розгляду справи обставини свідчать, що невиконання позивачем п. 2.18 Положення є дисциплінарним проступком і тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, суд при перевірці оскарженого рішення на дотримання відповідачем вимог ч. 2 ст. 2 КАС України встановив, що дисциплінарною палатою КДКА Черкаської області у межах наданих повноважень прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
При цьому згідно доказів, які містяться в матеріалах справи рішення відповідача №52 від 29.08.2018 направлено позивачу 03.09.2018, у строки визначені ст. 41 Законом України №5076-VI.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Враховуючи, що в задоволені позовних вимог відмовлено повністю, суд з огляду на приписи ст. 139 КАС України, залишає судові витрати за позивачем.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263 КАС України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя В.В. Гаращенко
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 697/2107/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів ПІБ
за участю секретаря Антоненко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року
у справі №697/2107/18 (розглянутої у порядку письмового провадження)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області
про визнання незаконними дій та неправомірними рішень
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, в якому з урахуванням уточненого позову від 09.11.2018 просив:
- визнати незаконним, безпідставним та протиправним рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №41 від 31.07.2018 про відкриття дисциплінарної справи;
- визнати незаконним, безпідставним та протиправним дії дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області щодо порушення строків надсилання позивачу рішення КДКА №41 від 31.07.2018, що призвело до порушення права позивача на оскарження незаконного рішення до ВКДКА чи суду протягом 30 днів;
- визнати незаконним, безпідставним та протиправним рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №52 від 29.08.2018 про визнання позивача винним у скоєнні дисциплінарного проступку та про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на один рік;
- визнати незаконним, безпідставним та протиправним дії дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області щодо порушення строків надсилання позивачу рішення КДКА №52 від 29.08.2018, що призвело до порушення права позивача на оскарження незаконного рішення до ВКДКА чи суду протягом 30 днів;
- зобов`язати відповідача повністю відновити права і свободи позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області неправомірно притягнуто його до дисциплінарного проступку з порушенням порядку строків надсилання спірних рішень.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №120 від 28.02.1994, видане Черкаською обласною кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури.
В червні 2018 року голові Кваліфікаційно - дисциплінарній комісії адвокатури Черкаської області від голови Ради адвокатів Черкаської області надійшло подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на один рік.
Підставою зазначеного подання стала заборгованість позивача по сплаті внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017-2018 роки.
За результатами розгляду вищевказаного подання відповідач рішенням №41 від 31.07.2018 порушив дисциплінарну справу проти позивача.
За наслідками розгляду дисциплінарної справи позивача, відповідачем за невиконання рішення органу адвокатського самоврядування, що полягало в порушенні п. 2.1, 2.4, 2.5 «Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування», а саме в наявності заборгованості по сплаті внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017-2018 роки винесено рішення №52 від 29.08.2018, яким визнано винним позивача у вчиненні дисциплінарного проступку та притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача №41 від 31.07.2018 та №52 від 29.08.2018 позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарною палатою КДКА Черкаської області прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у межах наданих повноважень. При цьому, згідно доказів, які містяться в матеріалах справи рішення відповідача №52 від 29.08.2018 направлено позивачу 03.09.2018, у строки визначені ст. 41 Законом України №5076-VI.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закону України №5076-VI).
Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України (ст.3 Закону України №5076-VI).
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування (ч.3 ст.2 Закону України №5076-VI).
Частиною 1 ст. 54 Закону України №5076 визначено, що вищим органом адвокатського самоврядування України є з`їзд адвокатів України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 58 Закону України №5076-VI утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися за рахунок щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
Згідно ч. 7 ст. 54 Закону України №5076-VI, з`їзд адвокатів України може прийняти рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначити напрями їх використання відповідальність за несплату внесків.
При цьому, абз. 2 ч. 2 ст. 58 Закону України №5076-VI встановлює, що розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року.
Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів.
Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.
Підпункт 6 ч. 4 ст. 55 Закону України №5076-VI передбачає, що Рада адвокатів України встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з`їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання).
Відповідно до п. 2.1 Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування затвердженого рішенням Ради адвокатів України №72 від 16.02.2013 в редакції рішення Ради адвокатів України №75 від 4-5 липня 2014 (далі - Положення) сплата щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування, відповідно до рішень з`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, актів НААУ є професійним обов`язком кожного адвоката.
Приписами ч. 1 ст. 57 Закону України №5076-VI встановлено, що рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими для виконання всіма адвокатами.
При цьому п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону України №5076-VI встановлює, що дисциплінарним проступком адвоката є невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
З викладеного слідує, що адвокати з дійсним правом на заняття адвокатською діяльністю зобов`язані в обов`язковому порядку сплачувати щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування в терміни визначені Положенням.
Приписами ч. 1 ст. 34 передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Як вбачається з матеріалів справи, на засіданні дисциплінарної палати КДКА Черкаської області, відповідач за результатами розгляду подання голови Ради адвокатів Черкаської області щодо несплати позивачем адвокатських внесків за 2017-2018, вирішив задовольнити подання голови Ради адвокатів Черкаської області та порушити дисциплінарну справу відносно позивача, за вказане рішення проголосували 3 члени палати.
На підставі розгляду вищевказаного подання, відповідачем винесено рішення №41 від 31.07.2018, яким порушено дисциплінарну справу проти ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем у спосіб визначений Законом України №5076-VI за наявності доказів несплати позивачем щорічних внесків з урахуванням не оспорювання позивачем факту не сплати щорічних внесків за 2017-2018, а також за наявності більшості голосів членів палати правомірно порушено дисциплінарну справу відносно позивача.
Як правомірно встановлено судом першої інстанції, оспорюване рішення відповідача №41 від 31.07.2018 було направлено позивачу 03.08.2018, тобто у строки визначені ст. 39 Законом України №5076-VI.
Таким чином, посилання позивача на ту обставину, що відповідачем було порушено строки надсилання рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №41 від 31.07.2018 на адресу позивача колегія суддів не приймає до уваги, як таке, що спростовується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Так, судом першої інстанції встановлено, що під час розгляду дисциплінарної справи щодо позивача дисциплінарна палата провела дослідження довідки про результати перевірки заперечення позивача, довідку бухгалтерії Ради адвокатів Черкаської області та дійшла висновку, про вчинення позивачем дисциплінарного проступку застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльності строком на один рік.
Крім того, згідно довідки Ради адвокатів Черкаської області за позивачем рахується заборгованість по сплаті щорічних внесків адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017-2018 роки.
Як зазначив сам позивач в позовній заяві, ним не заперечується факт не сплати щорічних внесків адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017, 2018 роки, аргументуючи не сплату внесків незадовільним матеріальним становищем, а також тим, що позивач не брав на себе обов`язку сплачувати щорічні внески, оскільки відповідно до Закону України «Про адвокатуру» №2887 - ХІІ від 19.12.1992 за яким позивач отримав статус адвоката не передбачалась сплата щорічних внесків.
При цьому колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що хоча позивач і вказує на те, що не брав зобов`язань сплачувати щорічні внески добровільно, все ж такі їх сплачував у 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роках, що підтверджує сам позивач.
Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано звернуто увагу на те, що 19.11.2012 Закон України «Про адвокатуру» №2887 - ХІІ від 19.12.1992 втратив чинність на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, а отже на момент спірних правовідносин він не діяв та ним керуватись не слід.
Згідно ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування.
Отже, з даних обставин справи вбачається, що позивачем порушено Правила адвокатської етики, оскільки останній, протягом двох років послідовно не виконував рішення органу щодо сплати щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування чим порушив п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону України №5076-VI, не надаючи при цьому жодних пояснень Раді адвокатів Черкаської області, не скориставшись своїм правом щодо звернення до Ради адвокатів Черкаської області про звільняння від сплати щорічних внесків адвокатів та самовільно вирішив не виконувати рішення органу адвокатського самоврядування.
Відповідно ч. 1 ст. 35 Закону України №5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Відповідно до п. 2.5 Положення адвокати сплачують щорічні внески до 31 березня поточного року.
Згідно п. 2.2 Положення, для адвокатів України встановлюється єдиний порядок сплати щорічних внесків - шляхом одноразового перерахування повної суми щорічного внеску у національній валюті України на банківські рахунки органів адвокатського самоврядування, оприлюднені \ спосіб, визначений п.2.12. цього Положення.
Відповідно до п. 2.16 Положення, порушення адвокатом порядку та строків сплати щорічних внесків адвокатів вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком.
Відповідно до п. 2.18 Положення, у випадку порушення адвокатом порядку сплати щорічних внесків, а також /чи прострочення встановлених ним Положенням строків їх сплати понад три місяці, до нього за поданням Ради адвокатів України або ради адвокатів регіону застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
Частиною 2 ст. 31 Закону України №5076-VI передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
- повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
- порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
- систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Враховуючи встановленні в ході розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони свідчать про невиконання позивачем п. 2.18 Положення, отже є дисциплінарним проступком і тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дисциплінарна палата КДКА Черкаської області під час прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності діяла у межах наданих повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.12.2018 у справі №П/811/10/14 (К/9901/1301/18).
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, рішення відповідача №52 від 29.08.2018 направлено позивачу 03.09.2018, у строки визначені ст. 41 Законом України №5076-VI, що підтверджується матеріалами справи.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №52 від 29.08.2018 про визнання позивача винним у скоєнні дисциплінарного проступку та про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на один рік.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 та відмови у їх задоволенні.
Надаючи оцінку доводам апелянта колегія суддів дійшла висновку, доводи викладені в апеляційній скарзі позивача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Виходячи з аналізу наведених норм у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов обґрунтованих висновків, що позивачем не надано суду будь-яких доказів на обґрунтування своїх вимог та доказів, які б спростовували доводи відповідачів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Колегія суддів інші доводи апеляційної скарги не бере до уваги, з огляду на те, що судом першої інстанції вже була надана оцінна вказаним доводам, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому не дивлячись, що апелянт посилається на винесення рішення суду першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, однак апеляційна скарга, не містить зазначення порушення яких саме норм КАС України допущено порушення судом першої інстанції, а колегією суддів в свою чергу не встановлено обставин, передбачених статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду першої інстанції може бути скасовано.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: ПІБ
Судді: ПІБ
ПІБ
Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2019 року.
