Починаючи з 1 січня 2025 року українські адвокати підвищуватимуть свій професійний рівень за оновленими правилами. Рада адвокатів України затвердила відповідний Порядок, який передбачає 14 форм підвищення рівня та кількість залікових годин, які адвокат має отримати протягом року.

Рішення було ухвалено під час засідання РАУ, яке 13-14 грудня проходить у Львівській області.

Відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підвищення професійного рівня є професійним обов’язком адвоката. Його дотримання має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката - здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, та забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, практиці його тлумачення та застосування.

«Необхідність ухвалення нового Порядку була зумовлена, в тому числі, нещодавнім рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду, який поставив під сумнів існування категорії молодих адвокатів і особливих вимог до підвищення ними професійного рівня, - прокоментувала рішення член Ради адвокатів України Оксана Каденко. - Ми дослідили досвід з цього питання в інших країнах, а також проаналізували його регулювання у суміжних інститутах системи правосуддя, зокрема у суддів та прокурорів».

Україна розпочала переговори щодо вступу до ЄС, і одним з ключових напрямів цих переговорів є забезпечення дотримання професійних стандартів у всіх галузях, зокрема й у сфері правосуддя. У цьому контексті підвищення професійного рівня адвокатів набуває особливого значення, оскільки саме адвокатура є важливим гарантом забезпечення прав і свобод громадян в умовах європейської інтеграції.

Зокрема, в цьому процесі необхідно враховувати Рекомендації Ради адвокатських асоціацій та правових товариств Європи (ССВЕ) стосовно безперервного професійного навчання - Continuing Professional Development (CPD, безперервний професійний розвиток), що спрямовані на підтримку високих стандартів професійної компетентності та етики серед адвокатів Європи.

ССВЕ рекомендує запровадження обов’язкової системи CPD для всіх адвокатів у країнах ЄС, щоб адвокати постійно вдосконалювали свої знання та навички. Це передбачає регулярне оновлення знань з права, етики та інших професійних компетенцій. Адвокатам пропонують широкий вибір форм навчання, зокрема участь у семінарах, конференціях, тренінгах, онлайн-курсах, дослідженнях та наукових публікаціях. Це дозволяє адаптувати навчальний процес до індивідуальних потреб та умов. Рекомендації часто містять конкретні вимоги щодо мінімальної кількості годин CPD, яку адвокати мають здобувати щорічно. Вимоги можуть варіюватися залежно від країни, але зазвичай становлять від 10 до 20 годин на рік.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України. Суддя проходить підготовку тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки. При цьому молоді судді (особи, призначені на посаду судді та в яких немає стажу роботи), проходить відповідну підготовку (тобто, 40 академічних годин) щороку протягом перших трьох років. НШСУ організовує тренінги, що є обов’язковими в межах підготовки, а також тренінги, які суддя має право обрати залежно від своїх потреб.

Прокурори також зобов’язані вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію (ст. 19 Закону «Про прокуратуру). Для цього вони мають періодично проходити підготовку у Тренінговому центрі прокурорів України. Згідно із Положенням про систему підвищення кваліфікації прокурорів (наказ ОГП від 15.06.2021 №200) прокурор вважається таким, який пройшов підготовку з підвищення кваліфікації у центрі, якщо впродовж 48 місяців за результатами участі у тренінгових курсах/тренінгах набрав 60 залікових балів (у середньому - 15 годин на рік). Кількість залікових балів за кожний тренінговий курс/тренінг визначається ТЦПУ залежно від його тематики, складності та тривалості.

«Конституція України обʼєднала суддів, прокурорів та адвокатів в одному розділі «Правосуддя». Тож очевидно, що ми маємо зважати і враховувати ті вимоги до професійного рівня, в тому числі щодо обсягу, які визначені для колег», - зауважила О.Каденко.

Отже, згідно з новим Порядком підвищення професійного рівня адвокатів України, усі адвокати, починаючи з 2025 року будуть зобов’язані підвищувати свій професійний рівень на рівні 15 залікових годин на рік незалежно від стажу їхньої діяльності.

Установлені такі види підвищення професійного рівня адвокатів:

• навчання або викладання за професійними програмами підвищення професійного рівня адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення професійного рівня адвокатів;
• участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення професійного рівня адвокатів в Україні та за кордоном;
• участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення професійного рівня адвокатів (у тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення професійного рівня адвокатів, після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення професійного рівня адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових годин у межах акредитації;
• виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо;
• наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою ВША;
• видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві);
• здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності;
• здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності;
• робота в органах адвокатського самоврядування;
• участь адвоката в роботі комітетів із захисту прав адвокатів рад адвокатів регіонів за поданням голови ради адвокатів регіону;
• участь в роботі інших комітетів НААУ;
• успішне проходження онлайн тестування з подальшим нарахуванням залікових годин;
• успішне проходження онлайн тестування на тему «Нормативне регулювання статусу та питання діяльності органів адвокатського самоврядування»;
• проходження курсів Ради Європи на навчальній платформі HELP, за умови підтвердження навчання відповідним сертифікатом.

«Важливо, що Рада адвокатів України змінила підхід до акредитації заходів, які проводять оператори. Визначаючи кількість залікових годин у рамках акредитованого заходу, Експертна рада НААУ, крім тривалості, тепер також враховуватиме критерій їх складності, - пояснила О.Каденко. -  Як і раніше, ради адвокатів регіонів проводитимуть безкоштовні семінари та вебінари. Втім, адвокати зможуть самостійно обирати і платні форми підвищення професійного рівня».

Джерело - НААУ

Система державних гарантій здійснення адвокатської діяльності є запобіжником від впливу на адвоката. Натомість відсутність відповідальності фактично дає можливість безкарного порушення засад Конституції України й чинного законодавства про адвокатуру.

Аби усунути цю прогалину, група народних депутатів внесла до Верховної Ради проект Закону №12320 від 16.12.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності». Участь у підготовці проекту взяли представники Комітету НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із ЗМІ.

Автори законодавчої ініціативи відзначають, що проблема ототожнення адвоката з клієнтом набула особливої гостроти. Це пов’язано, зокрема, зі різким зростанням кількості кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збройною агресією РФ, а також розглядом судових справ щодо обмеження прав осіб, пов’язаних з державою-агресором.

Кожен такий факт викликає занепокоєння у суспільстві, що часто проектується на адвокатів, які виконуючи свій професійний обов’язок здійснюють захист прав та законних інтересів своїх клієнтів. При цьому, йдеться не про епізодичні випадки такого ототожнення, а про системну проблему, яка потребує свого вирішення, оскільки завдає шкоди як окремим адвокатам, так і інституту адвокатури в цілому.

Але втручання в діяльність адвоката та інший вплив на нього у зв’язку із виконанням професійних обовʼязків грубо порушує вимоги Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суперечить міжнародним стандартам незалежності адвокатської професії в демократичній правовій державі, порушує гарантії незалежності адвокатської діяльності, гарантії кожного на професійну правничу допомогу та доступ до правосуддя, а також є тиском на адвокатів при виконанні ними своїх професійних обовʼязків.

І така тенденція є руйнівною для засадничих принципів правової держави, де визнається і діє принцип верховенства права, несе загрозу незалежності інституту адвокатури.

Саме тому законопроектом пропонується доповнити КУпАП новою ст. 185-16, у якій передбачити адміністративну відповідальність за порушення заборони ототожнення адвоката і клієнта. Диспозиція полягатиме у публічному, у тому числі через медіа, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки, ототожнення особою адвоката і клієнта, якому таким адвокатом надається професійна правнича допомога, вчинене без мети перешкодити виконанню адвокатом передбачених законом повноважень зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги особі. Протоколи складатимуть  посадові особі органів адвокатського самоврядування (ст. 255 КУпАП), а справи розглядатимуть судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст. 221 КУпАП).

Крім того, передбачається деталізація форм утручання в діяльність адвоката, відповідальність за яке вже установлена ст. 397 КК.

Кримінально караним пропонується закріпити:

• незаконне перешкоджання прибуттю адвоката до суду, органів прокуратури, органів досудового розслідування та до інших підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також до окремих приміщень таких органів, підприємств, установ, організацій для представництва інтересів особи, якій таким адвокатом надається правнича допомога;
• незаконне перешкоджання зустрічі адвоката з особою, якій таким адвокатом надається правнича допомога;
• незаконна відмова осіб, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв, скарг, клопотань та іншої вхідної кореспонденції, у прийнятті та реєстрації документів, що подаються адвокатом;
• будь-яке інше умисне перешкоджання професійній діяльності та реалізації передбачених законом повноважень адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги особі;
• незаконне втручання у конфіденційне спілкування між адвокатом (адвокатами) та особою, якій таким адвокатом (адвокатами) надається правнича допомога, в тому числі шляхом прослуховування, перехоплення, фіксації змісту розмов, повідомлень та листування;
• незаконний огляд, копіювання, вилучення або розголошення зібраних, опрацьованих, підготовлених адвокатом матеріалів (документів);
• незаконний огляд, вилучення та копіювання інформації, яка міститься на технічних засобах і носіях інформації, якими користується адвокат у зв’язку зі своєю професійною діяльністю;
• проникнення в житло (приміщення, місце роботи адвоката), проведення в них огляду, обшуку чи інших слідчих дій, проведення особистого обшуку адвоката, витребовування чи виїмка документів адвоката, крім випадків, коли такі дії вчиняються в порядку та у випадках, передбачених КПК;
• будь-які інші умисні дії, що призвели до доступу сторонніх осіб до адвокатської таємниці та/або її розголошення;
• незаконний вплив у будь-якій формі з метою перешкодити виконанню ним передбачених законом повноважень зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги.

Проект направлений на створення реального та дієвого механізму захисту прав адвокатів та гарантій їх професійної діяльності, що на практиці буде сприяти реалізації конституційних прав громадян на професійну правничу допомогу.

Джерело - НААУ